1. Дитинство й молодість Суареза  

 

На фасаді родинного будинку Суарезів у Гренаді (Іспанія) на вул. Панаверас 13 написано: «У цьому будинку народився 5 січня 1548 р. преподобний Отець Франциск Суарез, знаменитий коментатор Аристотеля і св. Фоми, уславлений філософ, глибокий богослов, правний дорадник великого формату, вимовний захисник католицької віри, який заслужив від Апостольської Столиці титул Doctor eximius, честь Церкви, світло Ордену Єзуїтів, слава Іспанії і один з найкращих синів цього міста». У 1887 р. вулицю перейменували на Calle del Padre Suarez. Предки Суареза походили з стародавнього роду герцогів де Кеділло. Майже всі загинули в боротьбі з маврами. Вже в XI ст. герцог Муніо Адельфонсо відзначився у війні Фердинанда Великого. Його син Алонсо Муноз брав участь у 1085 р. в облозі Толєдо. Після здобуття міста отримав у нагороду від короля маєток Ахофрін. Його син Муніо Альфонсо загинув у битві з маврами, які носили його голову по різних мусульманських містах. У 1492 р. Алонсо Суарез де Толєдо брав участь в облозі Гренади. Після здобуття твердині король Фердинанд і королева Ізабела подарували йому маєток мавра Магомада Абенандіна. Серед його трьох синів Хуан Суарез де Толєдо став каноніком у Гренаді, Бальтазар Суарез вибрав військову кар’єру, а Гаспар Суарез де Толєдо успадкував у 1500 р. маєток батька й оженився з Антонією Васкез де Утєль. Вони мали чотирьох синів і чотири дочки. Серед них Хуан Васкез де Толєдо був головою родини, Франциск Суарез, герой нашої книжки, вступив до щойно заснованого Ордену Єзуїтів, його слідами пішов Гаспар Суарез де Толєдо. Педро Суарез Васкез помер молодим. Три дочки: Інез, Марчеляна і Марія вступили до гієроніміток від св. Павли в Гренаді, четверта дочка, донна Каталіна Суарез, вийшла заміж за Хуана де Трілло, але й вона крім родинних обов’язків опікувалась бідними й хворими. 

Коли Франциск мав 10 років, то його призначили до священичого стану. Отримав тонзуру, знак приналежності до кліру, а в 1558 р. отримав від архієпископа Гренади дві бенефіції, щось подібне до стипендії, і розпочав навчання латини, необхідної для подальшого навчання. 

В молодості з ним трапився прикрий випадок. Одного дня він гуляв з товаришем вулицями Гренади. До них пристав хлопець і почав сваритися з товаришем Суареза, який витягнув кинджал і вдарив хлопця в серце. Той помер на місці. Вбивця став ніби загіпнотизований тим, що вчинив. Натовп кинувся на нього і міг би лінчувати, але Франциск схопив товариша за руку і втягнув до найближчої церкви. Завдяки чому врятував йому життя. Родина вбивці в той час вела переговори з потерпілою стороною. На Франциска ця подія справила глибоке враження. Пізнав крихкість життя і небезпеки, на які наражається молодь. Гаспар де Толєдо, який мав правничу освіту, послав Франциска на університет в Саламанці, заснований у 1212 р. королем Альфонсом IX де Леон і підтримуваний династією. За часів Фердинанда й Ізабелі належав до найвідоміших університетів. Віденський Собор у 1311 р. визнав університет в Саламанці на рівні з університетами в Парижу, Болонії й Оксфорді. На вершині свого розвитку (1584) він нараховував 6778 учнів. Саламанку називали другим Римом, Афінам Іспанії. Франциск Суарез разом зі своїм братом Васкезом де Толєдо почав вивчати церковне право осінню 1561 р., маючи 13 з половиною років. Навчання тривало шість років, але Франциск перервав його у 1564 р, оскільки мав намір вступити в Орден Єзуїтів.