О. Мечислав Беднаж ТІ  

 

Цілісна візія духовних вправ св. Ігнатія Лойоли 

 

Якщо хочу оцінити шлях, ритуал 

або вірш, дивлюся на людину, ким 

вона стала, зіткнувшись з ними. 

Або слухаю як б’ється її серце. 

А. де С.-Екзюпері 

 

         50 років чернечого життя в дусі Вправ (два рази – 30 днів і щороку – 8 днів, і які я давав багатьом людям) дають підстави їх розуміти й оцінити – завдяки «биттю серця» під їх впливом. 

         Опираючись на текст Вправ, Директиви і Боже Слово, яке пронизує Вправи, спробую відповісти на чотири запитання: 

1.     Що таке Вправи? 

2.     Ціль Вправ? 

3.     Шлях (метод) Вправ? 

4.     Результат Вправ? Як б’ється людське серце після Вправ? 

Але спочатку три введення: 

А) Колись кардинал Кароль Войтила, отримавши «Вибрані твори св. Ігнатія», сказав: «Ви, єзуїти, маєте свої закляті, секретні зони духовності». Згадуються слова дворян Филипа ІІ-го про «таємне зілля» єзуїтів, яке берегло їх від зіпсуття на дворах князів і королів, слова, сказані до бл. Петра Фавра і Антонія Араоза. 

Б) Рік тому я розмовляв з молодою лікаркою з Білостоку, яка належить до Спільноти Християнського Життя. Сказала, що захоплена духовністю Вправ. Вони відчинили їй нові горизонти дійсності, думки, молитви і діяльності, а також щастя. 

В) Вже багато часу я маю живий контакт з серцем отця Бейзима, яке б’ється в його 500 листах. Я переконався, що воно б’ється ритмом Духовних Вправ. Нові горизонти бачення, думки, молитви і дії в тих «заклятих зонах», що дають почуття щастя, тобто, життя для інших, для Бога і для найнещасніших людей – це повинно бути добрим заохоченням зануритися у вивчення і смакування цієї духовності, якої нас вчать Вправи, що проникають і оживляють увесь Орден Єзуїтів. 

Намагатимусь говорити просто і практично, так як розумів, переживав і давав Вправи їх автор. 

До відкриття Вправ застосую біблійний ключ, два тексти св. Павла до Ефесян. 

Еф. 2, 10: «Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували»

Я не знаю кращого синтезу Вправ. Тут є все: Засада і Основа, тобто, створення в Христі та з’єднання з Ним через усі етапи Його і нашого в Ньому життя, обов’язок розпізнавати й вибирати ці добрі діла, які Бог приготував для нас, тобто, наше покликання до прославлення Божої Величі (пор. Еф. 1, 14); все це відбувається у Церкві, бо таким є увесь контекст послання до Ефесян і Вправ. 

Еф. 2, 17-18: «І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким, бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця»

Цей текст, співставлений з 13-им правилом єдності з Церквою (ДухВпр. 365), говорить про необхідність переживати Вправи в Ісусі і в Святому Духові на хвалу Отця і для спільного добра, і завжди в Церкві. 

 

1.     Що таке Вправи? 

 

На них можна дивитися по-різному, але одне є певне: вони є результатом екзистенційного досвіду Бога, який увійшов у життя Ігнатія Лойоли і заволодів його уявою, пам’яттю, розумом, волею й усіма здатностями розуміння, любові та служіння Тому, кого він побачив у видінні й полюбив понад усе (ДухВпр. 104). Бога, який притягує до себе та посилає з місією допомоги всім створінням у їх поверненні до Творця і Спасителя, а тим самим – до джерела миру і щастя, через боротьбу й служіння, через самозречення. 

Текст Вправ, як і партитура музичного твору або запис балету, не для читання, а для «виконання», його треба грати або танцювати, і лише тоді об’явиться внутрішня правда, що несе в собі порядок, красу, спокій і пережиття щастя. Висновки очевидні: 

А) Слід вшанувати текст, бо саме цей текст треба виконати, і чим вірніше, тим краще (bene et fideliter – добре і вірно). 

Б) Той самий музичний твір можна виконати по-різному, так само текст Вправ необхідно пристосувати до потреб і можливостей реколектантів (принцип адаптації Вправ). 

В) Як до виконання партитури чи запису балету необхідно добре приготуватися, щоб пережити красу і радість, так само треба хотіти (serio et instanter – поважно і з зусиллям), «bene et fideliter» вивчити і виконати текст Вправ. 

Г) У виконання і пережиття вправ необхідно увійти повністю – і тілом, і душею, тому що Бог за посередництвом Вправ хоче заволодіти своїм створінням повністю – це фундаментальний принцип. Усі вказівки, анотації і зауваження св. Ігнатія спрямовують людину зануритися повністю у вир Вправ і Божої благодаті. 

Якої благодаті, якщо дивитися на Вправи цілісно? (non una et simplex, sed varia et multiplex – не одна і проста, а різноманітна і багатогранна) – так говорив Рібаденейра про дух второпності Ігнатія. 

Перерахуймо аспекти цієї благодаті. 

1. Благодать ініціації – втаємничення. У поверховість життя входить прагнення глибини і приєднання до Когось, хто виводить мене поза мене самого до таїни величі, добра, щастя. Ініціація в таїну спасіння, в таїну Спасителя, в таїну співспасіння з Ним і з усіма створеними і відкупленими Ним. Це ініціація у спільноту спасіння і спасенних. Якщо не переживемо Вправ як ініціації, то це буде означати, що ми розминулися з ними, не схопили їх секрету й суті, не увійшли в глибину, в «закляті зони» визволяючої любові Бога, в глибину людської гріховності, яка потребує спасіння і Спасителя, у глибину людської великодушності, яка прагне допомагати іншим. Таємниці життя Христа-Спасителя не відчиняться перед нами.  Залишимось не втаємниченими, чужими і далекими від діла спасіння й освячення. 

2. Благодать навернення і відновлення. Якщо після 30-и чи 8-и днів не виходжу з Вправ на ново і більш наверненим і відновленим, якщо вибір або реформа життя не були для мене більшим даром, то не було також ініціації. 

3. Якщо Вправи були виконані добре – як ініціація, навернення і відновлення, то ми отримали благодать трансформації. Все змінилося, стало новим, а ми стали іншими людьми. Людина вже не може жити без Ісуса Христа і без Святого Духа і не допомагати іншим, тому що стала людиною про-екзистенції – для Бога і для людей. Вже не може жити тільки для себе. Народжується щаслива людина, визволена для любові. «Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!» (2 Кор. 5, 17). 

Чотири благодаті – ініціації, навернення, відновлення і трансформації – непомильні критерії добре поданих і добре виконаних Вправ. 

Варто згадати працю структураліста Роланда Бартеса про текст Вправ. Це добрий урок, як можна і потрібно читати цей текст, переживаючи його, що є необхідною умовою. Цей текст багатошаровий і, щоб його асимілювати, необхідна наша співпраця в дусі другої і шостої вступних зауваг. 

Перший шар – літературна форма. Вправи не мають жодної літературно-мистецької цінності, їх не варто читати для них самих. 

Другий шар – Божа мова до людини, яка виконує Вправи: що Бог хоче мені сказати (ДухВпр. 5, 15, 53, 98, 104, 147, 167)? Слухаю, роздумую і переживаю Божі слова до мене за посередництвом цього скромного тексту – аналогічно до читання Святого Письма і роздумування над ним. 

Третій шар – моя відповідь. Бог завжди говорить першим, я завжди другий – слухаю, роздумую, переживаю, реагую – відповідаю Богові. Всі розмови, бесіди – це третій шар. Якщо вони відсутні, то Вправи мертві (ДухВпр. 6, 54). 

Четвертий шар – знову Божа мова до мене; мова, що підтверджує відповідь людини. До Бога належить перше і останнє слово – закликає і схвалює, заклик і підтвердження. Дар утіхи, якою Бог підтверджує мій вибір або реформу життя, рішення й жертву. Я виходжу з Вправ, маючи в серці Боже слово, що підтверджує й зміцнює мене. 

Текст Вправ – основа цього процесу. І це царина вірності й адаптації тексту, царина свободи від вузької буквальної інтерпретації і тупого повторювання, але також свобода від самоволі й арбітражності, що веде до ілюзії. 

Таке читання і переживання тексту в діалозі з Богом вимагає зосередження, уважності, готовності й розпізнавання – всього того, чого від реколектанта вимагає св. Ігнатій в тексті Вправ, постійно нагадуючи йому про щедрість і великодушність. 

 

2. Ціль Вправ? 

 

Ця ціль іманентна, міститься в ініціації, наверненні, відновленні і трансформації, що відбуваються на протязі чотирьох тижнів Вправ. Ціль Вправ – людина, з’єднана з Особою і таїнами Ісуса Христа, всім серцем навернена до Ісуса – покірного Слуги Ягве; людина, відновлена в Христі, яка позбулася старої людини і живе вже не для себе, а для інших, людина про-екзистенції, яка, за Ігнатієм, є даром, допомогою і служінням (ДухВпр. 231). Ціль Вправ – людина, видана в руки Бога (Директиви IV, 12, 20, 21), впорядкована не по своїй, але по Божій волі (ДухВпр. 1, 21) – з’єднанням з Ісусом Христом з допомогою Його Духа в Церкві (ДухВпр. 147, 365), великодушна і щедра у служінні ближнім для більшої Божої слави. 

 

3. Шлях (метод) Вправ? 

 

Десята вступна заувага (ДухВпр. 10) показує, що Ігнатій знав і цінив традиційне вчення про три дороги – очищення, просвітлення і з’єднання, і на них збудував свої Вправи. Знаю, що три дороги і чотири тижні – проблема, над якою мучилися і мучаться старі й нові коментатори. Особисто я вважаю, що Ігнатій тримався трьох доріг. Він провадить нас через етапи очищення (via purgativa – перший тиждень), просвітлення (via illuminativa – другий тиждень) і з’єднання, а ще краще – приєднання до Ісуса, згідно зі словами Царя: «…розділивши Мої страждання, розділити і Мою славу» (ДухВпр. 95), згідно зі словами ап. Павла (Рим. 8, 17): «…коли тільки разом із Ним ми терпимо(третій тиждень), щоб разом із Ним і прославитись (четвертий тиждень)». Отже третій і четвертий тиждень належать до via unitiva – страстей, смерті та воскресіння. 

Що ще можна сказати про метод Духовних Вправ? Це метод споглядання, любові та служіння (ДухВпр. 53, 104, контемпляція про Заклик Царя 91-100, контемпляція про Стяг Ісуса Христа 143-147). 

Спочатку споглядання, зі споглядання народжується любов, з любові – прагнення віддатися повністю Господові, щоб допомагати Йому в виконанні Його місії. Це метод своєрідного «ars amandi» - мистецтво любові. 

Це також метод конфронтації і взаємності (ДухВпр. 53): «Що я зробив для Христа? Що роблю для Нього? Що маю для Нього зробити?» - питаю в конфронтації з Розп’ятим; або в (ДухВпр. 234) питаю – що Бог вчинив для мене і що я можу вчинити для Нього? 

Це також метод антиципації, вгадування наперед, через показування того, що захоплює й пробуджує прагнення осягнути його (ДухВпр. 5, 15, 104, 167). 

Особа Ісуса Христа в Його таїнах є такою захоплюючою антиципацією. Нам далеко, щоб бути подібними до Нього, щоб з’єднатися й ототожнитися з Ним, але ми вже прагнемо цього, старанно просимо про це. 

Це метод розторопної любові (caritas discreta), де любов, що не знає меж у своєму пориві, сама себе обмежує розторопним розпізнаванням і вибором того, що в конкретній теперішній ситуації є кращим для Божої слави і добра інших. Тут варто зазначити секрет особовості св. Ігнатій – «не обмежуватися навіть тим, що найкраще, але вміститися у тому, що найменше – це божественна справа». Трансценденція пориву любові та іманенція розторопного реалізму – це одна з особливостей методу Вправ. Метод розбудження великих прагнень і розторопних через розпізнавання виборів (ДухВпр. 98). Розторопна любов, на противагу як дикої екзальтованості почуттів і прагнень, так і поверхневої, приземленої і вигідної розторопності «синів цього світу» і «невірних управителів» (Лк. 16, 1-8). 

Метод повторень, карбування глибоких слідів у свідомості, краще закорінення і запам’ятовування поновним виконанням тої самої правди або таїни, щоб її краще «почути» і глибше в неї ввійти. 

Йдучи таким шляхом ми отримаємо результат. 

 

4. Результат Вправ? Як б’ється людське серце після Вправ? 

 

Ігнатій, Ксаверій, Фавр, Бейзим – наочна відповідь, показана на живих прикладах людей, які свою любов, служіння, дар себе або святість, винесли з Духовних Вправ. 

Відповіддю є також СПОГЛЯДАННЯ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ЛЮБОВІ. Увесь процес формування – ініціації – навернення – відновлення – трансформації – неухильно веде до типу людини, описаної Ігнатієм в листі до Франціска Борджії: «Особи, які виходять з себе, щоб увійти в свого Творця і Господа, живуть у постійному зосередженні, внутрішній чуйності й утісі. Бачать, що Бог присутній у всіх створіннях, підтримує їхнє існування й утримує їх у собі своїм безмежним буттям і своєю присутністю… Також знаємо, що тим, хто всім серцем любить Бога, усе допомагає і служить до більших заслуг і до більшого з’єднання в гарячій любові зі своїм Спасителем і Господом, незважаючи на те, що створіння дуже часто перешкоджає справі, яку Господь хоче в ньому вчинити»

Це саме св. Ігнатій пише в Конституціях (288), де заохочує любити Бога Творця у всіх створіннях, а всі створіння – в Ньому згідно з Його найсвятішою волею. Ці два тексти – ехо СПОГЛЯДАННЯ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ЛЮБОВІ (ДухВпр. 230-237). Ця контемпляція є вінцем Вправ і відкриттям дверей для пошуку, знаходження і любові Бога у всьому, і служіння йому з допомогою всіх створінь. 

Якою є людина – результат Вправ? Відповідь дасть пророк Ісая: «Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить! Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає» (Іс. 26, 2-3)

Усі ці риси знаходимо у Вправах від ФУНДАМЕНТУ до СПОГЛЯДАННЯ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ЛЮБОВІ. Всі ці риси Бог в нас формує з допомогою Вправ. Ці риси – результат Вправ і їх критерій. Риси, які ми прагнемо мати, але також риси, які вимагають від нас щось, тому що їх неможливо погодити з духом світу, з пожадливістю очей, тіла і гордістю життя (пор. 1 Ів. 2, 16-17). Це риси Князя Миру, вбогого і покірного Ісуса, Ісуса з Двох Стягів і третього ступеня покори, Агнця, який нищить гріх світу і обдаровує миром. 

Результатом Вправ є vita intensiva – інтенсивне життя в служебній любові, яка несе допомогу в мирі й внутрішній радості. Результатом Вправ є виховання людини до свободи дару з себе. 

Вправи вчать через видиме відчувати і відкривати невидиме. Вчать у всьому бачити дар люблячого Бога і самому стати даром. Вчать любити Божу волю, виконуючи яку ми знаходимо мир і спокій.