12. НАГІРНА ПРОПОВІДЬ

 

[278] ПРО НАГІРНУ ПРОПОВІДЬ

Матей 5, 1-48

 

Пункт перший. Окремо звертаючись до своїх улюблених учнів, Він говорить про вісім блаженств: “Блаженні вбогі духом, тихі, засмучені, голодні та спраглі справедливости, милосердні, чисті серцем, миротворці, переслідувані за правду”.

Пункт другий. Спонукає їх добре використовувати свої здібності: “Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі”.

Пункт третій. Оголошує себе не порушником закону, а тим, хто його доповнює і вдосконалює, пояснюючи заповіді не вбивати, не чинити перелюбу, не свідчити неправдиво, любити своїх ворогів: “Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас”.

 

Мт. 5, 1-16: „1. Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; 2. а він, відкривши уста, почав навчати їх: 3. „Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. 4. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 5. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. 6. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. 7. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. 8. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 10. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. 12. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. 13. ви - сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба - викинути її геть, щоб топтали люди. 14. ви - світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. 15. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. 16. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі”.

 

Нагірна проповідь Ісуса для сучасників була вибухом бомби, моральною революцією чи коперніканським переворотом. Євангельські блаженства любові і милосердя падали в серця, в сумління людей. В тих серцях було натуральне право, Божий закон любові. внутрішній голос говорив їм, що в тих словах міститься правда, що нагірна проповідь – це туга людського серця за Божим царством, царством любові і справедливості, але розум, сформований культурою, традицією, історією, жорстоким життям, не хотів цього прийняти. І тому слова Ісуса відбивалися від людських умів як від щита. Серце не могло перемогти розум. Це діється і досьогодні. Євангельські блаженства людство сприймає як гарну казку, як ідеал досконалості, який неможливо реалізувати в земному житті.

Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Згадайте сорокарічний похід євреїв через пустелю. До Обіцяної Землі могли ввійти лише вбогі духом. Чернечі обіти ми складаємо для того, щоб створити довкола себе пустелю, щоб позбутися багатства, яке нас притягує, позбутися усіх прив’язань, які перешкоджають нам бути людьми, відданими Богові. Обіт убогості позбавляє нас прив’язань до матеріальних речей, обіт чистоти позбавляє нас можливості прив’язуватися серцем і душею до кількох найближчих людей, щоб ми могли у цілковитій внутрішній свободі сприймати як Божий дар кожну людину, яка стане на нашій дорозі. Обіт послуху робить з нас люд у дорозі, у постійній готовності сприймати Боже слово і йти за ним, не прив’язуючись до своїх праць, талантів і здібностей, готових в будь-якій хвилині залишити місце і працю і йти далі. Чернечі обіти виховують нас до духовної вбогості. вбогі духом – це ті, які посідають лише Бога.

Блаженні тихі. А чи ми в наших спільнотах тихі? Це критерій нашого духовного рівня. Найбільше кричать „найпобожніші”.

Блаженні засмучені. А чи я хочу бути засмученою? відразу мені мусять шукати психолога або йду до старця шукати потішення.

Блаженні голодні та спраглі справедливості. Ми боїмося вмерти від того голоду і спраги, і тому в спільнотах локтями пхаємося до справедливості.

Блаженні милосердні. Ми своїх сестер часом кусаємо немилосердно, а що вже говорити про інших людей.

Блаженні чисті серцем. А наші серця переповнені кривдами і образами.

Блаженні миротворці. А хто хоче пхатися там, де двоє сваряться?

Блаженні переслідувані за правду. Того нам не бракує, вважаємо себе мученицями.

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи. Хай хтось тільки спробує. Так відкриємо писок, що в нього чи в неї вуха зів’януть.

Так ми живемо євангельськими блаженствами. Старайтеся відчути в собі найслабші сторони цих блаженств і впустити туди Бога, щоб він вас уздоровив.